Станіслав Асєєв

“СВІТЛИЙ ШЛЯХ”. ІСТОРІЯ ОДНОГО КОНЦТАБОРУ

Вражаюча книга журналіста, письменника та колишнього полоненого “ДНР” Станіслава Асєєва про тюрму, де роками незаконно утримують, катують, гвалтують та вбивають людей.

Справжнє обличчя “русского мира” та “Донецької народної республіки” – це тюрма “Ізоляція” на вулиці Світлий Шлях, 3.

Детальніше
Замовити

Про автора

Станіслав Асєєв

Журналіст, 31 рік. Раніше жив у Донецьку, закінчив філософський факультет Донецького національного університету. Працював позаштатним кореспондентом «Радіо Свобода», писав для газети «Дзеркало тижня», журналу «Український тиждень». Залишився у місті після початку війни та окупації Донецька, продовжував писати статті для українських медіа.

11 травня 2017 року був затриманий бойовиками так званого “МГБ ДНР”, окупанти звинуватили його у «шпіонажі».

29 грудня 2019 року був звільнений в рамках обміну полоненими між Україною та Росією.

Тисяча днів у полоні терористів

Окупація Донецька, журналістська діяльність та незаконне затримання


Станіславу Асєєву було 24 роки, коли розпочалась російсько-українська війна. Він залишився у окупованому Донецьку через сімейні обставини, мав допомагати матері та двом бабусям.

Продовжив працювати журналістом, під псевдонімом Станіслав Васін писав статті для українських ЗМІ.

Підвал “МГБ ДНР”


Станіслава Асєєва затримали 11 травня 2017 року за його журналістську діяльність.

Після затримання його доправили до будівлі “МГБ ДНР” на бульварі Шевченка, 26, у самому центрі Донецька, та катували електричним струмом, аби змусити його зізнатись у “шпіонажі на користь України”. Після “зізнання” його помістили у підвал будівлі у одиночну камеру, де він провів півтора місяці.

За цей час Україна підняла питання звільнення Асєєва на міжнародному рівні та здійснювала публічний тиск на Росію із вимогою повідомити про стан та місцезнаходження журналіста.

Але Стас про це не знав. Він планував вчинити самогубство.

Тюрма “Ізоляція” – “донецький Дахау”


В “Ізоляціі” Асєєв провів 28 місяців. Єдине, що він бачив за цей час – катування, згвалтування та безнадію. У своїй книзі автор описує нелюдську жорстокість, покалічених заради розваг людей та вічно п’яного садиста, який керував тюрмою.

Асєєва у “Ізоляції” фізично не катували через те, що Україна постійно домагалась його звільнення та про нього багато писали у ЗМІ.

Станіслав Асєєв називає “Ізоляцію” концтабором, “донецьким Дахау”, та стверджує, що у окупованому Донецьку є ще як мінімум 10 неофіційних місць несвободи.

Обмін. Свобода. Україна


Асєєва разом із іншими заручниками було звільнено 29 грудня 2019 року в рамках масштабного обміну полоненими. Станілав Асєєв вважав своїм обов’язком описати у книзі всі військові злочини, які побачив на власні очі.

Замовити книгу

Станіслав Асєєв про справжній концтабір у Донецьку

Помилково буде вважати, що в цих стінах знущалися лише з «укропів», до яких зараховували всіх, хто отримав статтю «шпіонаж».

Навпаки, на нас дивилися із розрахунком на ймовірний обмін, а це означало, що в людини не має бути помітних шрамів, опіків, переломів, Натомість свої – так зване «ополчення», співробітники «міністерств» тощо – були справжнім м’ясом, тренувальним матеріалом, який можна було буквально вбивати в підлогу, не остерігаючись наслідків.

Адміністрація «Ізоляції» чудово розуміла, що жоден російський телеканал ніколи не візьме в них інтерв’ю, жодне місцеве видання ніколи про них не напише. Цих людей не існувало, їхніх страждань не було, вони – ніхто. Саме тому «Ізоляція» – це межа, переступивши яку, людина почувається Богом, чинячи як диявол.
«СВІТЛИЙ ШЛЯХ«. ІСТОРІЯ ОДНОГО КОНЦТАБОРУ

Доставка Новою поштою до відділення- 60 грн.